Методична проблема

Результатом освіченості людини є її здатність продовжувати навчатися. Джон Дьюї

Перспективний план роботи над науково-методичною проблемою самоосвіти

вчителя   початкових класів Гордієнко Оксани Вікторівни

на 2019- 2024 роки

Етапи  роботи	Завдання	Зміст роботи	Підсумок  роботи
Діагностичний 2019-2020	діагностика власних навичок організації навчальної діяльності учнів; аналіз професійних недоліків; планування та організація роботи над методичною проблемою	1.Діагностування власної педагогічної майстерності. Аналіз професійних недоліків. 2. Визначення мети та завдань проблемної теми 3. Визначення напрямів роботи над темою. 4. Складання перспективного плану роботи 5. Складання індивідуального плану роботи по обраній темі на поточний рік 6. Підготовка атестаційних матеріалів 7. Участь у атестації	ü    визначення теми самоосвіти; ü    складання перспективного і річного планів її реалізації. ü    оформлення педагогічного словника з теми самоосвіти ü    підготовка доповідей, виступів, конспектів уроків
Прогностичний (теоретично-аналітичний) 2020-2021	опрацювання та проаналізувати літературу,  матеріали передового педагогічного досвіду та інтернет-ресурсів  з обраної теми;  планування кроків практичного застосування.	1. Розробка системи заходів, спрямованих на розв'язування проблема 2. Вивчення досвіду роботи педагогів по вибраній темі, вивчення педагогічної літератури 3. Відвідування уроків вчителів, перегляд відеоуроків 4. Добір методів практичної частини для використання на уроці 5. Систематизація матеріалів методичної, педагогічної та психологічної літератури по темі.	ü    теоретичне обґрунтування теми та її актуальності, визначення мети, завдань, методів, об’єктів вивчення, критеріїв оцінювання ефективності;
Етапи  роботи	Завдання	Зміст роботи	Підсумок  роботи
Аналітико-практичний 2021-2022	аналіз зібраних матеріалів з метою практичного застосування; практичне застосування набутих знань у особистій педагогічній діяльності	1. Відвідування уроків з використанням  методів, форм та прийомів роботи, вивчених у ході самоосвітньої роботи 2. Участь у професійних конференціях, семінарах, вебінарах 3. Самоаналіз та самооцінка своїх уроків 4. Апробація розробленої моделі на практиці 5. Внесення необхідних коректив	ü    розробка і застосування авторських дидактичних і методичних матеріалів; ü    підготовка доповідей, виступів, конспектів уроків
Впроваджувальний (практично-корекційний) 2022-2023	практичне застосування набутих знань у особистій педагогічній діяльності	1. Аналіз форм, методів, способів діяльності по самоосвіті. Підведення підсумків, щодо їх ефективності та результативності 2. Відкриті уроки, участь у методичній роботі школи 3. Виступи на засіданні МО по темі самоосвіти	ü    розробка і застосування авторських дидактичних і методичних матеріалів; ü    підготовка доповідей виступів, конспектів уроків
Узагальнюючий 2023-2024	моніторинг результативності застосованих форм, прийомів і методів роботи; їх систематизація і класифікація; оцінка власних досягнень; узагальнення, висновки, враження.	1. Виступи на засіданні МО по темі самоосвіти 2. Оформлення результатів роботи 3. Проведення відкритих уроків 4. Активне використання набутого досвіду 5. Узагальнення матеріалів досвіду 6. Презентація досвіду	ü    публікація авторських педагогічних, аналітичних,  навчально-методичних, дидактичних матеріалів, виступів, конспектів уроків

План роботи над науково-методичною проблемою

вчителя   Гордієнко Оксани Вікторівни

на 2019 – 2020 навчальний рік

№ п\п	Терміни	Зміст роботи	Примітка
1	Серпень	Діагностування власної педагогічної майстерності. Аналіз професійних недоліків.
2	Вересень	1.Визначення науково – методичної проблеми 2. Складання індивідуального плану роботи по обраній науково – методичній проблемі на навчальний рік
3	Жовтень	1.Визначення мети та завдань  науково – методичної проблеми 2. Складання перспективного плану роботи 3. . Складання індивідуального плану роботи по обраній темі на поточний рік
4	Листопад	Робота над складанням списку літературних та інших джерел для роботи над науково – методичною проблемою
5	Грудень – лютий	1. Робота над збором матеріалів по науково – методичній проблемі 2. Підготовка атестаційних матеріалів 3. Проведення відкритих уроків
6	Березень - травень	1. Участь у атестації 2. Робота над збором матеріалів по науково – методичній проблемі.

АКТУАЛЬНІСТЬ НАУКОВО – МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

Реалізація міжпредметної інтеграції змісту навчання є актуальним питанням сьогодення, оскільки освітня модель, побудована на засадах інтеграції, сприяє створенню в учнів цілісної картини світу, формуванню міжпредметних та ключових (надпредметних) компетентностей, стимулює розвиток їхніх пізнавальних та творчих здібностей, вирішує проблему інтелектуального перевантаження молодших школярів, тому що кількість навчальних предметів, основою яких є тільки одна наука, скорочується за рахунок введення інтегрованих курсів, які базуються на знаннях декількох суміжних галузей науки. Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти.

 

У Державному стандарті початкової загальної освіти , що ґрунтується на засадах компетентісного підходу, поняття міжпредметна компетентність визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей». Реформування сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально продуктивний інтегративний підхід . У початковій школі роль інтегруючої ланки виконує сам вчитель, бо він викладає всі навчальні дисципліни. Тому важливість знань з реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках у початковій школі для вчителя незаперечна.

Так, Я.А. Коменський говорив про необхідність під час пояснення матеріалу "завжди і всюди брати разом те, що пов’язане одне з одним", спираючись на принцип "природовідповідності" дитини . Дж. Локк висунув ідею про стрижень, навколо якого мають бути об’єднані знання , К.Д. Ушинський у праці "Людина як предмет виховання" стверджував: "Під час розподілу предметів викладання в загальноосвітніх закладах слід мати на увазі не науки в їх окремості, а душу учня в її цілості та її органічний, поступовий і всебічний розвиток...»

 За К. Ушинським, міжпредметні зв’язки в голові дитини є ланцюгом асоціацій, пов’язаних між собою. Думки К. Ушинського про асоціативну природу міжпредметних зв’язків послужили одним з постулатів для розробки їх подальших обґрунтувань. Так, крім спеціальних понять, якими оперує кожна окрема наука, існують поняття, загальні для багатьох, а деякі й для всіх наук, тому для їх засвоєння необхідно залучати міжпредметні зв’язки. В. Сухомлинський, розвиваючи ідею міжпредметних зв’язків, зокрема, у 1 класі не визнавав "чистих" уроків читання, письма, математики тощо. У праці "Серце віддаю дітям" Василь Олександрович ділиться своїм досвідом: "Як тільки діти починали втомлюватись, я переходив до іншого виду роботи". Могутнім засобом урізноманітнення праці було малювання. "Ось я бачу, що читання починає стомлювати дітей. Кажу: "Розгорніть, діти, свої альбоми, намалюємо казку, яку ми читаємо". Зникають перші ознаки втоми, в дитячих очах радісні вогники, одноманітна діяльність змінилася творчістю". Це ж стосується й інших уроків.

Міжпредметні зв'язки відіграють важливу роль у підвищенні практичної і науково-теоретичної підготовки учнів, тому що допомагають школярам оволодіти знаннями, уміннями і навичками узагальненого характеру. Вони можуть бути застосовані в нових ситуаціях, під час розв’язання найрізноманітніших проблем як у навчальній, так і в позаурочній діяльності, а також у майбутньому виробничому, науковому і громадському житті випускників школи.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Проведення цікавих та змістовних уроків.

2. Посилити мотиваційну діяльність школярів .

3. Виконати на уроці більший обсяг роботи .

4. Глибше розкрити тему .

5. Уточнити та оновити раніше засвоєний матеріал .

6.  Створити ситуації, які змушують учнів думати, зіставляти, шукати .

7. Стимулювати пізнавальний інтерес.

Форми роботи та інтерактивні методи, які я застосовую на уроках:

• Нестандартні уроки - рольова гра

• Уроки – конкурси - робота в парах

• Уроки-подорожі  - мозковий штурм

• Уроки – презентації - робота в малих групах

• Уроки з використанням краєзнавчого матеріалу - інтерв’ю,  мікрофон