Виховні заходи


Родинне свято
 «У колі рідної сім’ї  »
Мета: згуртувати батьківський та учнівські колективи, розширювати позитивну взаємодію дітей з батьками; розвивати допитливість, увагу дітей, почуття обов’язку перед старшими і молодшими членами сім’ї; виховувати любов і повагу до всіх членів родини, бажання допомагати їм, вчити бути чемними і уважними.
          Обладнання: квіти, рушники, народні прислів’я про родину, заголовок великими літерами, повітряні кульки, цукерки, коровай.
         У залі зібралися діти, батьки, гості. З-за куліс читається вірш(під мелодію колискової пісні)

РОДИННЕ ТЕПЛО
(Наталія Погребняк)
Де сонце засинає вечорами
Під тихі колискові давніх літ,
У спогадах живе разом з піснями
Родинного тепла безмежний світ.

Примножить щастя й радість із роками
Тепло родинне, вишите добром,
Якщо плекають діти із батьками
У люблячих серцях його разом.

Літа гайнуть у вирій за птахами,
Минуле перейде у спогад-дим,
Та вічно залишатиметься з нами
Тепло, яке нам дав батьківський дім.


Ведучий:
 Здрастуйте, здрастуйте, здрастуйте!
Наші любі батьки!
Радісно, радісно, радісно!
Що ви до нас прийшли!
Ведучий:
Рідні мами, рідні тата!
Ми вітаєм вас на святі!
Ми вас любим щиро- щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.
Хочем бути на вас схожі .
І такі як ви хороші!
Ведуча:
Скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?
Ведучий:
Та ти що? Не знаєш? Отакої! Сім’я — це сім Я! Це означає, що в повній сім’ї повинні бути мама, тато і п’ятеро дітей! Це найменше! Зрозуміла?
Виходять учні , розповідають вірші

Розкажу вам, друзі, я,
Що таке моя сім’я.
Разом дружно проживаємо
 І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя —
Як пишаюсь нею я!
В неї руки золотії.
 Серцем кожного зігріє.

 Тато сильний і завзятий —
Він господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо для всього хист він має.

Дід і бабця – у пошані,
 Вони праці ветерани.
Всіх онуків міцно люблять.
І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати —
Кращих в світі не знайти.
 Ось і вийшло всіх сім «я»
Знайте, це моя сім’я.

Мені тут тепло, затишно і тихо,
 Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.

 Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
 Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
 Як люблять у моїй сім’ї дітей.


Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.

Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово — щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.

Звучить пісня
Ведучий: Запрошуємо  до участі у конкурсі батьків. Отже перший конкурс «Давайте познайомимось» Розповідають про родину, як познайомились. Чим живе родина?
Ведуча: Поки батьки готуються ми не будемо сумувати.
(художній номер)

Ведучий: Шановні тата! Чи пам’ятаєте ви, які найперші квіти ви дарували нинішнім своїм дружинам? Ми  пропоную вам це згадати, бо наступний конкурс буде саме про квіти. Діти допомагають татам. А мама тим часом запише або намалює які це були квіти.
На столі ви бачите кольоровий папір, клей, ножиці, нитки, дротики. За той час поки буде звучати художній номер – повинні зробити квітку.
(художній номер)
Роботи виконані батьками передаються журі
Ведуча: Наступний конкурс . Будь уважний! (беруть участі, тати).
Вчитель називає дату народження дитини, а батьки мають відповісти чия це дитина.
Ведучий: А тепер перевіримо як мами знають голос своєї дитини. (беруть участь мами).
Вам треба впізнати дитину по голосу. Діти співають, а мами, із зав'язаними очима мають відгадати.
Ведучий: А тепер навпаки! «(діти відгадують батьків по голосу).
Ведуча: Молодці. Бачимо ви дуже любите один одного.
Ведучий: Тому готові взяти участь у наступному конкурсі «Перекличка». Вам необхідно назвати як можна більше лагідних слів один - одному.
Діти називають, батьків лагідними словами, а батьки дітей.
Ведуча: У кожній родині бувають веселі  дні і не дуже,  але наші діти хочуть, щоб у вас було побільше радості , тому і дарують вам трішки українського гумору.
Синочок
На розпеченому пляжі лає дама даму:
-         Та яке ж це виховання?
Та яка ж ви мама?
Та скажіть ви що–небудь
Вашому синочку.
Він же кидає грязюку
На мою сорочку!
-         То якраз не мій синочок,-
Дама гордо мовить,-
Мій он вашим капелюшком
Жабеняток ловить.

Про великі вуха
Запитала в татуся
Донька – щебетуха:
- Чи слон хоботом скубе
Слоненя за вуха?
- А навіщо це слону?
Так робить не гарно.
- Жаль, такі великі вуха
Пропадають марно.


Гуморески від дітей. Сценка.
Закортіло татусеві
Перевірить сина
І дізнатись, як встигає
У школі дитина.
- Що стоїш? Чого боїшся
підійти до мене?
Дай–но мені свої зошити
І неси щоденник.
Подивився у  зошити
Що й казать не знає:
Одна двійка з-за другої
Звідти виглядає.
Подивився у щоденник
І в наступ на сина:
- Та у тебе тут із співів
Добре і відмінно.
- Ах ти, - кричить, - лобуряко, -
І паска знімає.
-У зошитах повно двійок,
А він ще й співає.


Таткова вдача
- А ти, татку, в школі вчився?
- Учився, Сергійку.
- А це правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
- Було таке, траплялося...
Малий засміявся:
- Тоді мама правду каже,
Що я в тебе вдався.


Буйні предки
Стихотворение
Вдарив батько спересердя хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав та й питає в нього:
– Тебе, татку, бив твій татко?
– Бив, та ще й немало.
– Ну, а татка твого били?
– Теж перепадало. –
І сказало хлопченятко, заломивши ручки:
– Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.



ГОЛОВА І ШИЯ
 Чоловік говорить жінці:
— Пам’ятай мої слова,
Що в розумному сімействі чоловік — то голова.
— Ну, а я, виходить, шия? — жінка весело пита.
— Шия ж голову як хоче й куди хоче поверта.
А. Костецький «Батьки-чомучки»
Ну і мама!
Ну і тато!
Наче справжні
дошкільнята!

Нічогісінько
не знають —
смішно
і сказать комусь! —
бо щодня
мене питають
лиш одне:
"чому" й "чому"...

— Ти чому
образив Віту?
— А чому
отримав двійку?
— І чому прийшов
так пізно?
— Та чому
в шкарпетках різних?
— Ти чому
такий непослух?
— А чому
не стелиш постіль?
— Ти чому це
вірш не учиш?
— А чому
портфель —
без ручки?!
— І чому
такий синець?..

Ох!
Настане
мій кінець!
Не поясниш їм
ніколи,
хоч би й дуже
захотів...

Треба їх
оддать
до школи —
хай питають вчителів!
Сценка
-         Тату. Сьогодні після обіду ти повинен піти на маленькі батьківські збори.
-         Що це за «маленькі збори»?
-         Та…На них будеш тільки ти і мій учитель.

Ведучий:  Ну  що ж, перепочили? Час і розім’ятися!
Ведуча: Під музику, за 1 хвилину вам необхідно зібрати як можна більше цукерочок. Умова – кожному члену сім’ї  можна носити лише по 1 цукерці на свій столик. Увага, почали!

(Художній номер)

Ведучий:  
Сім»я. Що значить це - то кожен знає,
Хто зріс в сім»ї і хто її не має,
І як тут не приховуй , не таї ,
Залежить наше щастя від сім»ї

Ведуча: Конкурс «Скласти прислів’я про сім’ю родину і дітей»
(дається частинки прислів’я про родину, треба підібрати правильно початок і кінець і скласти)

Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки, такі й діточки.
Яка сім’я, така і я.
Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
У дитини заболить пальчик, у матері — серце.
Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
Сім'я міцна - горе плаче!
Що робить батько,  те й його дитятко.

(Художній номер)

Ведучий: Наступний конкурс «Інтелектуальний» .Кожна сім’я обирає собі тему, на листочках. За одну хвилину потрібно відповісти на якнайбільше запитань. Якщо гравець не знає відповіді, він каже: «Далі».
Теми  гри
1.Спорт
2.Українська мова                                                      
3.Математика
4.Література
5.Природознавство
6.Держава
6. Загальні знання
 (Художній номер)

Ведуча: І останній веселий конкурс  «Гусениця».  Ведучий видає кожній команді  кульки, які  швидко потрібно  надути. Після цього кожна група вибудовується в один ряд і між собою ставить по одній кульці. Під веселу добру музику починають рухатися, як гусінь. Відповідно до правил, кульки рукою тримати не можна, однак дітям молодшого віку це допускається. Виграє та команда, яка першими дійде до певної позначки і втратить як можна менше куль.
Ведучий:
В щасливі та важкі години,
Куди б не стелився шлях,
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях.

Ведуча:
Родина, дорога родина!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?

Що може бути краще за вечерю в домі
За батьківським, міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповнене любов’ю і добром.

Де можна більше зачерпнуть любові
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.

Спасибі вам, рідні, за усмішки ваші,
За ночі недоспані, за зварені каші,
За руки невтомні, що нас доглядали,
Зате, що пісень колискових співали.

Щоб усе вам всім вдавалось,
Щастя не минало.
Щоб ваші люблячі серця
Смутку не зазнали

Щоб виводили нас в люди
Та втішались нами.
Щоб гордитись ви могли
Донями й синами.


Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай сяє сонце і цвітуть жита,
Щоб ви були щасливі і здорові
На довгії і довгії літа.

Спасибі вам, - скажу я  знов
За вашу ласку і любов.
І знайте - ваша дітвора
Вам зичить щастя і добра.

Хай  Господь дарує з неба
Вам щасливії літа,
Щоб наповнювало завжди
Чашу радощів життя.

Найщиріші побажання
Ми шлемо усім батькам,
Щоб у злагоді і мирі
Ще сто літ прожити вам.
(художній номер, пісня, тощо)


Вчитель:
Шановні батьки, діти, гості. Підведемо підсумки нашого веселого свята.
Нагородження сімей грамотами за участь у святі.
Прийшов час закінчувати нам свято,
Ми вдячні всім, хто з нами тут.
Бажаєм щастя вам, здоров'я, радості багато,
Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.
А зараз ми вас всіх запрошуємо скуштувати нашого короваю – символа сімейного добробуту, взаємної поваги, любові і злагоди.





Комментариев нет:

Отправить комментарий